Що дає використання у тваринництві пасовищ?

Стаття порушує питання цінності утримання ВРХ в умовах пасовища, порівнюється стійлове та пасовищне системи, аналізуються технології виробництва продуктів тваринництва. Йдеться про раціональне застосування пасовищних земель, завдяки чому підвищується продуктивність і знижується собівартість одержуваної продукції, збільшується тривалість життя тварин.

Плюси та мінуси пасовищного і стійлового утримання поголів’я

Досвідчені тваринники РФ, збираючись на різних національних і міжнародних форумах, незмінно піднімають питання використання пасовищ при розведенні великої рогатої худоби, говорять про переваги системи пасовищного тваринництва над стійловим утриманням тварин. Піднімати настільки злободенне питання їх змушує сувора статистика, що вказує на зниження поголів’я стада ВРХ, зменшення тривалості життя тварин, що ведуть до спаду надоїв молока. У сільгоспугіддях РФ близько 42% займають пасовища. Їх нераціональне використання та мала завантаженість (10-15%) призводить до зниження показників якості сгпродукції.

Російські аграрії вносять чималий внесок у стабільність вітчизняної економіки і займаються наповненням продовольчого ринку якісними продуктами в достатній кількості. На сьогоднішній день показники виробництва занадто малі, це змушує їх шукати шляхи вирішення цієї проблеми. Саме цифри та очевидні для фахівців проблеми змушують їх звертатися до світового досвіду і піднімати питання повноцінного використання пасовищних територій.

Відповідно до світового та вітчизняного досвіду розвиток молочного та м’ясного тваринництва ефективно розвивається в регіонах, де левову частку сільгоспземель займають пасовища, де природним чином збільшено пасовищний сезон.

Переваги та недоліки використання традиційних методик утримання тварин у всіх видах тваринництва:

• пасовищне — низька собівартість кормів, активний моціон, вміст корисних елементів, оздоровлення тварин, збільшення продуктивності та довголіття тварин. Серед недоліків — стан травостою (надмірний випас худоби негативно позначається), сезонність використання;
• стійлове — застосовується в регіонах з великими площами розораної землі, можливість цілорічного утримання. При цьому поголів’я влітку знаходиться на скотному дворі, а в зимовий період здійснюється вигул 2 рази на добу. Недоліки — значна ціна живлення, використання зелених кормів тільки у вигляді підгодівлі, висока собівартість кінцевого продукту.

Обидві методики передбачають додаткове включення в раціон тварин спеціальних допоміжних підкормок, які збільшують добове отримання молока у корів.

Організація пасовищ

Організація пасовищ актуальна, як на сьогоднішній день, так і в майбутньому планується максимально використовувати систему. Зростання цін на техніку та сільгоспобладнання, енергоносії, корми тощо робить застосування культурних пасовищ найбільш вигідним і доцільним вкладенням.

Основною причиною низьких показників тваринництва Росії фахівці називають нестачу робочих рук через малу чисельність сільського населення, а також недостатньої кількості та слабкої якості кормів. На етапі формування пасовищ фахівцями планується використання інноваційних технологій для їх створення. Будуть застосовуватися методи, що зберігають природні ресурси територій, організовано переформування однорічних в довготривалі та отримані самостійно відновлювані місця для вигулу тварин.

Виконуючи актуальні завдання, трудівники тваринництва забезпечать тваринам вибіркове споживання бажаних видів трав, постійний, невимушений моціон на природі. Завдяки корисності методики збережеться генофонд, що дає великий потенціал стаду. Це дозволяє створити особливі м’ясні та молочні різновиди, такі як абердин-ангуська порода, виведена в Шотландії — країні, де з давніх пір використовуються пасовища для вигулу.

Підсумовуючи, слід сказати про раціональне використання наявних в країні пасовищ, які в результаті підвищать продуктивність тварин, збільшать їх довголіття, зроблять російські продукти тваринництва конкурентоспроможними та затребуваними на світовому ринку.

Джерело: https://okorovah.ru/