Вірус жовтої курчавості листя пасльонових

Збудником захворювання є Begomovirus solanumflavuskanchanaburiense, що належить до родини Geminiviridae. Це ДНК-вмісний вірус, для якого характерний системний тип ураження тканин рослини. Передача вірусу від хворої рослини до здорової відбувається виключно через комах-векторів, що робить його вкрай небезпечним для відкритого та закритого ґрунту.

Об'єктами ураження стають переважно сільськогосподарські культури родини пасльонових. Найбільші збитки патоген завдає промисловим посівам томатів, перцю та баклажанів. Окрім культурних рослин, вірус може виживати на дикорослих представниках флори, що ускладнює контроль над інфекційним фоном.

Основними візуальними ознаками хвороби є хлороз, зміна кольору листків на яскраво-жовтий та їхнє інтенсивне скручування. Рослини значно пригнічуються, спостерігається деформація пагонів та зупинка вегетативного розвитку. Плодів утворюється мало, вони дрібні, деформовані та мають знижені смакові якості.

Активний розвиток інфекції спостерігається за наявності сприятливих кліматичних умов для переносника — тютюнової білокрилки. Висока температура повітря та відсутність опадів стимулюють міграцію комах, які, харчуючись соком хворих рослин, миттєво переносять вірус на здорові екземпляри. Поширення інфекції має епідемічний характер.

Шкідливість вірусу полягає у критичних втратах врожаю та неможливості лікування вже уражених рослин. Заходи боротьби зосереджені на превентивній діяльності:

• Систематична обробка посівів інсектицидами проти білокрилки.
• Використання безвірусного насіннєвого та посадкового матеріалу.
• Вирощування стійких сортів та гібридів, селекціонованих на імунітет до гемінівірусів.
• Ретельна боротьба з бур'янами, що можуть бути джерелом вірусу.
• Застосування агротехнічних бар'єрів, зокрема антимоскітних сіток у парниках.