Бегомовірус пасльонових Карнатака

Бегомовірус пасльонових Карнатака (Begomovirus solanumkarnatakaense) є небезпечним вірусним збудником, який належить до родини Geminiviridae. Як і інші представники роду Begomovirus, цей об'єкт має ДНК-геном та спричиняє системні захворювання, що вражають судинну систему та порушують метаболізм рослинного організму. Хвороба характеризується швидким поширенням у теплих кліматичних зонах.

Головними об'єктами ураження є представники родини пасльонових (Solanaceae), зокрема томати. Вірус здатен швидко поширюватися між різними видами рослин, що належать до цієї родини, завдяки наявності широкого кола господарів та високої адаптивності переносників. Наявність бур'янів-резерваторів навколо полів суттєво підвищує ризик епіфітотій.

Клінічні ознаки хвороби включають появу яскраво вираженої хлоротичної мозаїки, скручування країв листків, зміну кольору тканин та значне пригнічення росту. Внаслідок деформації листової поверхні рослина втрачає здатність до ефективного фотосинтезу, що призводить до загального виснаження куща та нездатності сформувати якісні генеративні органи.

Основним вектором передачі вірусу в природі є білокрилка (Bemisia tabaci). Процес інфікування відбувається під час живлення комахи соком хворої рослини, після чого вірус поширюється на здорові посіви. Стабільність передачі вірусу залежить від кліматичних умов, які сприяють розмноженню комах-переносників та їх активній міграції між рослинами.

• Впровадження суворого карантинного контролю на посадковий матеріал.
• Систематична обробка посівів проти імаго та личинок білокрилки.
• Використання нетканих укривних матеріалів для захисту розсади.
• Видалення всіх рослинних решток та бур'янів-резерваторів після збору врожаю.
• Використання сортів із високим рівнем стійкості до вірусних патогенів.

Вплив на врожайність є критичним: у разі раннього інфікування рослин втрати врожаю можуть сягати до 100%. Оскільки вірусні хвороби не піддаються лікуванню після проникнення в тканини, головний акцент в агрономічній практиці робиться саме на превентивних заходах та створенні умов, несприятливих для розвитку векторів захворювання.