Бетаендорнавірус склеротинії

Бетаендорнавірус склеротинії (Betaendornavirus sclerotiniae) — це міковірус, що паразитує на клітинах гриба Sclerotinia sclerotiorum, який є збудником небезпечної хвороби багатьох сільськогосподарських культур — білої гнилі. Цей об'єкт є частиною складної екосистеми мікроорганізмів, де вірус впливає на фізіологію та вірулентність гриба-господаря.

За своєю природою вірус не інфікує рослини безпосередньо. Його дія спрямована на зниження життєздатності патогенного гриба. Це явище, відоме як гіповірулентність, робить гриб менш агресивним, що значно знижує шкодочинність інфекційного процесу на полях під час вегетації культур.

Поширення вірусу відбувається всередині популяцій гриба Sclerotinia за допомогою анастомозу (злиття) гіфів, а також через вертикальну передачу з інфікованими спорами. Це дозволяє вірусу зберігатися у ґрунті разом із грибною інфекцією, поступово поширюючись серед нових колоній збудника хвороби.

Серед основних ознак присутності вірусу в культурах гриба виділяють:

• зниження швидкості росту міцелію на поживних середовищах;
• зменшення кількості та розмірів утворюваних склероціїв;
• порушення процесів спороутворення;
• зниження інфекційного навантаження на рослини-господарі.

Використання Betaendornavirus sclerotiniae розглядається вченими як перспективний метод біологічного захисту рослин. Мета полягає в інтродукції в агроценози ослаблених вірусом штамів гриба, які, конкуруючи з природними агресивними ізолятами, зменшують загальний рівень захворюваності посівів на білу гниль.