Мозаїка стоколосу

Мозаїка стоколосу (Brome mosaic virus) — це вірусне захворювання, що вражає представників родини злакових. Збудником є вірус, який швидко поширюється в клітинах рослин, порушуючи їхню життєдіяльність. Це захворювання вважається досить поширеним у регіонах з інтенсивним вирощуванням колосових культур.

До переліку культур, що найбільш вразливі до цього збудника, належать озимий ячмінь, озима пшениця та кукурудза. Вірус часто використовує дикі злакові трави, такі як стоколос (лат. Bromus), як проміжних господарів, що дозволяє йому успішно перезимовувати та зберігатися протягом вегетаційного періоду до моменту появи сходів основних культур.

Зовнішні ознаки ураження проявляються у вигляді мозаїчності: на листках з’являються плями або смуги світло-зеленого та жовтого кольорів. Рослини, уражені на ранніх етапах розвитку, суттєво відстають у рості, спостерігається кущіння, яке не приносить повноцінного врожаю, а в крайніх випадках відбувається викривлення генеративних органів та передчасне відмирання листків.

Умови поширення вірусу тісно пов’язані з наявністю комах-переносчиків, таких як попелиці, які переносять інфекцію від хворих рослин до здорових під час живлення. Також поширенню сприяє механічне перенесення вірусу через сільськогосподарську техніку або під час проведення агротехнічних операцій, де відбувається травмування вегетативних частин рослин.

• Використання здорового насіннєвого матеріалу.
• Знищення бур'янів-резерваторів на межах полів.
• Боротьба зі шкідниками-переносчиками (попелицями) за допомогою інсектицидів.
• Дотримання просторової ізоляції від ділянок з багаторічними травами.
• Впровадження стійких до вірусів селекційних сортів.

Економічна шкода від хвороби виражається у зниженні маси зерна з колоса та втраті товарної якості врожаю. Через відсутність ефективних лікувальних препаратів, ключовим завданням агронома є створення несприятливих умов для розвитку вірусу та мінімізація контактів між культурами-господарями та переносчиками інфекції.