Відьмина мітла маніоку

Відьмина мітла маніоку — це системне захворювання, що вражає посіви маніоку та призводить до суттєвих втрат врожаю. Хвороба отримала свою назву через характерну зміну морфології рослин, що нагадують густі кущі або мітли внаслідок патологічного розростання пагонів.

Збудником інфекції є фітоплазми — дрібні бактерії без клітинної стінки, які колонізують судинну систему рослини, зокрема флоему. Передача збудника здійснюється переважно комахами-векторами, такими як цикадки, які набувають інфекції, живлячись соком заражених екземплярів, і переносять її на здорові посіви.

До основних ознак ураження належать:

• сильне розгалуження стебла;
• вкорочені міжвузля;
• дрібне, часто хлоротичне листя;
• відсутність формування товарних бульб.

Поширенню патогену сприяють високі температури та вологість повітря, які стимулюють активність комах-переносників. Захворювання може розноситися на великі відстані через переміщення зараженого живцювання, що є найпоширенішим способом розмноження культури в умовах фермерських господарств.

Головним заходом боротьби є суворий фітосанітарний контроль посадкового матеріалу. Фермерам рекомендується використовувати тільки сертифіковані саджанці, що пройшли термічну або лабораторну обробку. Також необхідно проводити регулярний моніторинг полів для виявлення та видалення хворих рослин до моменту масового розселення шкідників.