Філіппінська карликовість кукурудзи

Fijivirus zeae є збудником небезпечного вірусного захворювання кукурудзи, яке в агрономічній літературі часто класифікується як «груба карликовість». Цей патоген належить до родини Reoviridae і вражає провідні тканини рослин, призводячи до критичного зниження врожайності та дегенерації вегетативних органів культури.

Головною культурою, що страждає від вірусу, є кукурудза, проте патоген здатний інфікувати широкий спектр дикорослих злакових бур’янів. Саме ці рослини виступають природним резервуаром, у якому вірус зберігається в зимовий період, забезпечуючи поширення інфекції на нові посіви з настанням весняного тепла.

Візуальні ознаки хвороби включають значне сповільнення росту рослин, вкорочення міжвузлів та появу характерних шорстких виростів (енацій) на нижній стороні листкових пластинок. Сильно уражені рослини мають пригнічений вигляд, часто кущаться, формують дрібні недорозвинені качани або зовсім не утворюють генеративних органів, що призводить до повної втрати продуктивності.

Перенесення вірусу в агроценозах здійснюється комахами-векторами, а саме цикадками, зокрема видом Laodelphax striatellus. Комаха набуває здатності до зараження після живлення на хворих рослинах, стаючи джерелом вірусу на все життя. Розвиток епіфітотій напряму залежить від погодних умов, що сприяють розмноженню та міграції цикадок у критичні фази розвитку посівів.

• Дотримання просторової ізоляції від старих посівів;
• Вибір стійких гібридів кукурудзи до вірусних хвороб;
• Систематичний контроль за чисельністю популяцій цикадок;
• Знищення бур’янів, які є резерваторами вірусу;
• Оптимізація строків посіву для мінімізації контактів з переносниками.