Латентний віроїд хмелю

Латентний віроїд хмелю (Hop latent viroid, HLVd) — це небезпечний фітопатоген, що спричиняє віроїдну інфекцію у хмелю звичайного та інших культур, зокрема коноплевих. Будучи коротким ланцюгом РНК без білкового покриву, цей агент здатний викликати системне ураження рослини, змінюючи її обмін речовин та пригнічуючи розвиток.

Основним об’єктом ураження є хміль звичайний (Humulus lupulus). Назва «латентний» походить від здатності віроїду тривалий час перебувати у тканинах рослини, не викликаючи помітних зовнішніх симптомів, що робить його вкрай підступним для розплідників та сільськогосподарських підприємств, які використовують вегетативне розмноження.

Симптоматика зараження проявляється у затримці росту, вкороченні міжвузлів та деформації листової пластини. У промислових насадженнях хмелю спостерігається значне зменшення маси шишок та зниження вмісту альфа-кислот. У каннабісу віроїд викликає потоншення стебел, погіршення якості суцвіть та загальне зниження життєздатності рослин.

Шляхи поширення патогена переважно механічні. Використання нестерильних ножів або секаторів при обрізці, пошкодження тканин під час доглядових робіт — основні причини розповсюдження інфекції на полі. Віроїд легко передається через сік заражених рослин, тому навіть незначний контакт може призвести до зараження великої площі насаджень.

Економічна шкода від HLVd є надзвичайно високою, оскільки заражені рослини не підлягають лікуванню. Єдиним ефективним методом контролю є сувора фітосанітарна дисципліна та використання якісного, перевіреного матеріалу, отриманого за допомогою методів культури тканин (меристемне розмноження).

• Закупівля виключно сертифікованого безвірусного матеріалу.
• Регулярна стерилізація робочого інструменту після кожної рослини.
• Проведення ПЦР-тестування маточних рослин на наявність HLVd.
• Ізоляція нових партій рослин до підтвердження їхнього фітосанітарного статусу.
• Оперативне видалення уражених кущів для мінімізації ризиків поширення.