Марсоніоз яблуні

Марсоніоз яблуні, збудником якого є гриб Diplocarpon mali, становить серйозну загрозу для продуктивності яблуневих садів. Ця хвороба уражає переважно листя, проте за сильного ступеня розвитку може поширюватися і на черешки, що призводить до негативних наслідків для здоров'я дерева.

Біологічний цикл розвитку збудника тісно пов'язаний з вологими умовами навколишнього середовища. Гриб зберігається в опалому листі, де навесні утворюються спори, які з потоками повітря або краплями дощу потрапляють на молоді листки. Оптимальні умови для зараження — тривалі опади та температура від +15 до +25 градусів Цельсія.

Зовнішні ознаки ураження проявляються у другій половині літа. На листках з'являються характерні коричневі або темно-сірі плями, які поступово розростаються. Важливим діагностичним показником є поява дрібних чорних крапок на верхній поверхні листка, що є плодовими тілами гриба. Уражене листя швидко втрачає хлорофіл, в'яне та опадає.

Шкідливість захворювання виражається у суттєвому скороченні вегетаційного періоду. Рання дефоліація призводить до того, що дерева йдуть у зиму ослабленими, що підвищує ризик вимерзання бруньок та деревини. Також значно знижується товарна якість плодів, які стають дрібними та втрачають смакові властивості.

Система захисних заходів проти марсоніозу передбачає наступні кроки:

• Обов'язкове вивезення або заорювання опалого листя, яке є основним джерелом інфекції.
• Регулярна обрізка крон для забезпечення доброї циркуляції повітря в середині дерева.
• Застосування фунгіцидних обробок з моменту появи перших симптомів або згідно з прогнозом погоди.
• Чергування препаратів різних хімічних груп для запобігання виникненню резистентності патогену.