Бромова смугастість мастрівірусу

Mastrevirus bromi — це небезпечний вірусний патоген, який належить до роду Mastrevirus родини Geminiviridae. Збудник має геном у вигляді одноланцюгової ДНК та вражає широкий спектр злакових культур та бур’янів. Вірус локалізується у флоемі рослини, що зумовлює системність ураження та швидке поширення інфекції по всій судинній системі.

Основними об'єктами ураження є представники роду стоколос (Bromus), проте інфекція може переходити і на культурні злаки. Вірус має велике значення в агроценозах, де дикі злаки виступають постійним джерелом вірусної інфекції, що значно ускладнює фітосанітарну ситуацію на прилеглих до них полях з посівами сільськогосподарських культур.

Симптоматика захворювання проявляється насамперед у зміні забарвлення листкової пластини. Характерними ознаками є хлоротичні смуги вздовж жилок, які з часом стають більш вираженими. Уражені рослини демонструють пригнічення росту, зменшення біомаси, а через порушення процесів фотосинтезу суттєво знижується виповненість зерна та якісні показники врожаю.

Умови поширення вірусу тісно пов'язані з динамікою чисельності комах-переносників — цикадок. Зараження відбувається під час живлення комах на здорових рослинах після того, як вони раніше відвідали уражені особини. Теплий вегетаційний період сприяє розмноженню вектора, що призводить до швидкого спалаху інфекції та її поширенню на великі площі.

• Очищення полів від злакових бур'янів-резерваторів вірусу.
• Застосування інсектицидів для контролю популяції цикадок-переносників.
• Використання стійких до вірусів сортів (за наявності).
• Дотримання просторової ізоляції між посівами та природними осередками інфекції.

Профілактика є ключовим елементом боротьби з цією хворобою, оскільки ефективних прямих засобів лікування вірусів рослин на сьогодні не існує. Основні зусилля агрономів мають бути спрямовані на створення умов, несприятливих для розвитку комах-переносників, та ліквідацію джерел первинної інфекції у навколишньому середовищі.