Вірус смугастості хлорісу

Збудником захворювання є вірус смугастості хлорісу (Chloris striate mosaic virus), що належить до роду Mastrevirus. Вірус має особливу генетичну структуру — одноланцюгову кільцеву ДНК, що визначає специфіку його взаємодії з клітинами рослин-господарів та механізми подальшого поширення в агроценозах.

Коло рослин, які уражуються цим вірусом, обмежується переважно представниками родини злакових. Серед культурних рослин найбільшої шкоди вірус завдає посівам пшениці, ячменю та проса. Дикі злакові трави, що зростають на межах полів, часто стають джерелом первинної інфекції для агрокультур.

Візуальні ознаки ураження проявляються у вигляді світло-зелених або жовтуватих смуг на листках, які йдуть паралельно жилкам. Рослини, інфіковані на ранніх етапах розвитку, суттєво відстають у рості, набувають пригніченого вигляду, їхня репродуктивна здатність різко падає, що призводить до недобору врожаю зерна.

Передається вірус виключно через комах-векторів — цикадок. Поширення інфекції залежить від міграційної активності комах та їхньої щільності на полі. Сприятливі кліматичні умови для розмноження переносників, особливо помірні температури та наявність джерел живлення у вигляді бур'янів, створюють передумови для епіфітотій.

Ефективний захист посівів базується на комплексі агротехнічних та хімічних заходів:

• Регулярна боротьба з бур'янами на полях та прилеглих територіях для знищення резерваторів вірусу.
• Моніторинг чисельності цикадок та застосування інсектицидів при перевищенні порогу шкодочинності.
• Використання ранніх або пізніх строків сівби для розриву циклу взаємодії «вірус — переносчик».
• Впровадження сівозмін, що обмежують накопичення інфекційного фону.