Вірус жовтої карликовості ячменю

Вірус жовтої карликовості ячменю (Barley yellow dwarf virus, рід Polerovirus) належить до найбільш економічно значущих фітопатогенів, що інфікують злакові культури. Він перешкоджає нормальному переміщенню цукрів у рослині, що призводить до критичного порушення метаболізму.

Серед основних культур-господарів слід виділити ячмінь, овес та пшеницю. Також уражуються кукурудза, просо та багаторічні злакові трави, які є природними резервуарами інфекції в полях та на узбіччях доріг.

Зовнішні ознаки захворювання включають появу яскравого жовтого або червонуватого забарвлення листків, яке починається з верхівок. Рослини значно зменшуються у розмірах, спостерігається інтенсивне кущення, що створює ефект «їжака», при цьому колосся часто залишається недорозвиненим або взагалі не формується.

Біологія передачі вірусу тісно пов’язана з життєдіяльністю попелиць. Вірус є персистентним: після того, як комаха поїла інфіковану рослину, вона стає носієм патогену на все життя. Передача здійснюється під час живлення попелиць соком флоеми здорових злаків.

Система захисту посівів включає комплексні заходи:

• посів зернових у строки, що не збігаються з масовим вильотом крилатих попелиць;
• ретельне очищення полів від бур'янів-резерваторів;
• обробка посівів інсектицидами для зниження кількості векторів (попелиць);
• вирощування стійких гібридів та сортів злаків.