Віроїд верхівкової хлоротичності картоплі

Збудником цієї інфекції є Pospiviroid apicimpeditum — специфічний віроїд, що належить до родини Pospiviroidae. Це мінімальна інфекційна одиниця, що складається лише з кільцевої молекули РНК, яка використовує ферментативний апарат рослини для власної реплікації та накопичення в клітинах.

Основним господарем патогену є картопля (Solanum tuberosum). Віроїд локалізується у всіх частинах рослини, включаючи бульби, тому вегетативне розмноження зараженим матеріалом є основним каналом розповсюдження хвороби на великі відстані та між різними полями.

Клінічні ознаки хвороби включають появу хлоротичних плям на верхівкових листках, загальне пригнічення росту та розвиток карликовості куща. Листя може ставати жорстким, а бульби часто деформуються, стають дрібними, витягнутими, іноді з нетиповим забарвленням шкірки, що робить продукцію непридатною для реалізації.

Умови поширення віроїду пов'язані з передачею через механічні пошкодження під час догляду за посівами. Перенесення інфікованого соку відбувається за допомогою інструментів для обрізки, техніки під час культивації або навіть при тісному контакті бадилля здорових та хворих рослин на полі.

Заходи захисту мають бути спрямовані на превентивну боротьбу. Головним методом є використання сертифікованого насіннєвого матеріалу, вільних від віроїдів, а також регулярна дезінфекція інструментів та вибракування хворих рослин у період вегетації для мінімізації інфекційного фону на ділянці.