Бура іржа пшениці

Бура іржа пшениці є однією з найбільш поширених та шкідливих хвороб зернових культур, збудником якої є гриб Puccinia triticina. Цей паразит належить до групи іржавинних грибів і спеціалізується на ураженні пшениці, значно знижуючи врожайність та якість зерна в усіх зонах вирощування цієї культури.

Об'єктами ураження є переважно листки та листкові піхви пшениці, в окремих випадках – колоскові луски. Збудник є вузькоспеціалізованим патогеном, що розвивається на живих тканинах рослини протягом усього вегетаційного періоду, використовуючи їхні поживні речовини для власного розмноження та поширення спор.

Симптоматика хвороби проявляється у вигляді дрібних пустул коричневого кольору, які хаотично розміщуються на поверхні листків. З часом епідерміс рослини розривається, і на поверхню виходить маса уредоспор, що мають вигляд іржаво-бурого пилу. З наближенням періоду спокою гриб утворює чорні теліопустули, які часто зливаються в суцільні плями.

Розвитку хвороби сприяють тривалі періоди з підвищеною вологістю повітря та помірними температурами від 15 до 25 градусів тепла. Наявність краплинної вологи (роси) є критично важливою для проростання спор та проникнення міцелію гриба в тканини листка. Швидкість генерації патогена дозволяє йому спричиняти масові епіфітотії за лічені тижні.

Шкодочинність виявляється у руйнуванні хлорофілу та передчасному відмиранні листкової поверхні. Це призводить до порушення фотосинтезу, що безпосередньо впливає на налив зерна. У результаті маса тисячі зерен зменшується, погіршуються технологічні якості борошна, а в умовах епіфітотії аграрії можуть втрачати значну частку врожаю.

• Вирощування стійких та толерантних сортів пшениці.
• Ретельне знищення падалиці, що є джерелом інфекції.
• Дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку паразита.
• Використання фунгіцидів під час вегетації за перших ознак хвороби.
• Збалансоване внесення добрив, що не сприяє надмірному загущенню посівів.