Іржа груші

Збудником іржі груші є гриб Gymnosporangium fuscum, який характеризується складним життєвим циклом. Для повноцінного розвитку йому необхідно два типи рослин-господарів: ялівець, на якому гриб зимує та розвивається навесні, та груша звичайна, яка заражається спорами, що переносяться вітром.

Основні симптоми хвороби стають помітними на початку літа. На верхній стороні листків з'являються характерні яскраво-помаранчеві або червонуваті плями з темними крапками. На нижній стороні листка згодом формуються виступи (еції), що нагадують маленькі ріжки, всередині яких містяться спори гриба для подальшого поширення.

Сприятливими умовами для масового розвитку інфекції є волога та тепла весна. Спори гриба, що зимували на гілках ялівцю у вигляді потовщень та виразок, під час дощів набрякають і вивільняють базидіоспори, які вітром переносяться на листя груш у радіусі кількох кілометрів від джерела інфекції.

Негативний вплив хвороби проявляється у порушенні обміну речовин рослини. Через передчасне відмирання та опадання ураженого листя дерево недоотримує поживні речовини, що значно знижує врожайність та негативно впливає на закладку бруньок майбутнього року, а також знижує стійкість дерева до зимових морозів.

• Видалення хворих пагонів ялівцю та повна ізоляція насаджень груші.
• Використання фунгіцидів на основі міді до початку розпускання бруньок.
• Профілактичне обприскування системними препаратами у період цвітіння та після нього.
• Збір та знищення опалого листя, яке може бути джерелом інфекції.