Біла іржа

Біла іржа, збудником якої є ооміцет Albugo tragopogonis, становить серйозну загрозу для багатьох сільськогосподарських культур. Це захворювання поширюється досить швидко в умовах підвищеної вологості, що робить його вкрай небезпечним для рослинництва у весняно-осінній період.

Патоген має широкий спектр господарів. До вразливих культур належать соняшник однорічний, топінамбур, шпинат городній, гірчиця індійська, батат та декоративна квітка гербера Джемсона. Поширення інфекції часто призводить до зниження якості продукції та зменшення врожайності на плантаціях.

Симптоми хвороби виражаються у формуванні на листках та стеблах білих пустул, які з часом зливаються.

• Листя жовтіє та деформується.
• Знижується інтенсивність фотосинтезу.
• Рослини сповільнюють ріст та розвиток.
• У важких випадках спостерігається некроз тканин.

Умови розвитку збудника тісно пов'язані з кліматичними факторами. Оптимальна температура для проростання спор становить 15–20°C, а наявність крапель води на поверхні листка протягом декількох годин забезпечує успішне зараження здорових тканин. Ооспори патогена можуть зберігати життєздатність у ґрунті роками.

Система захисту базується на профілактиці та хімічному контролі. Агротехнічні заходи передбачають вирощування стійких сортів, дотримання сівозміни з інтервалом не менше 3-4 років, ретельне знищення післяжнивних решток та боротьбу з бур'янами, що можуть бути резерваторами інфекції.