Цибуля китайська

Цибуля китайська (лат. Allium chinense) — це багаторічна трав'яниста рослина, що належить до родини Амарилісові. У культурі вона високо цінується за свої їстівні цибулини та листя, які мають приємний помірно гострий смак і характерний аромат, що зробило цю культуру важливим елементом кулінарних традицій Східної Азії.

Батьківщиною рослини є Китай та Японія, де вона здавна вирощується як важлива городня культура. Нині її ареал поширення значно розширився: вона успішно культивується в багатьох регіонах з помірним та субтропічним кліматом, де фермери цінують її за невибагливість до умов вирощування порівняно з іншими видами роду Allium.

Біологічні особливості включають формування невеликих витягнутих цибулин, які часто розвиваються у великих гніздах. Листя рослини вузьке, трубчасте, яскраво-зеленого кольору. В період цвітіння випускає стрілку з суцвіттям-зонтиком, проте для промислового отримання врожаю основним методом розмноження є поділ кущів або висадка дрібних цибулин.

Вимоги до ґрунту та клімату передбачають використання легких супіщаних або суглинних ґрунтів із хорошою аерацією. Рослина потребує достатньої кількості вологи в першій половині вегетаційного періоду, але чутлива до надмірного перезволоження, яке призводить до грибкових уражень кореневої системи.

Основне використання культури — кулінарія, де вона цінується як інгредієнт для маринування та свіжих закусок. Типовими загрозами для врожаю є такі шкідники та хвороби:

• Цибулева муха, що пошкоджує підземну частину рослини.
• Трипси, що висмоктують соки з листя.
• Пероноспороз, що розвивається при високій вологості.
• Коренева гниль, спричинена застоєм води в ґрунті.