Шафран блідо-жовтий

Шафран блідо-жовтий (лат. Crocus ochroleucus) — багаторічна трав'яниста цибулинна рослина, що належить до родини Півникові (Iridaceae). Це витончений первоцвіт, який цінується в садівництві за свою здатність квітнути наприкінці осені, що виділяє його на фоні більшості весняноквітних видів крокусів.

Батьківщиною цього виду є гірські райони Сирії, Лівану та Ізраїлю, де він зростає на кам'янистих схилах та серед заростей чагарників. У культурі цей вид адаптований до помірного клімату, проте потребує захисту від надмірного перезволоження у період зимового спокою, що зумовлено його середземноморським походженням.

Ботанічно рослина характеризується наявністю дрібних цибулин, вкритих перетинчастими лусками. Квітки мають лійкоподібну форму, їх забарвлення варіюється від кремово-білого до блідо-жовтого з характерним помаранчевим зівом. Листки вузькі, лінійні, часто з'являються одночасно з квітками або одразу після них, що надає рослині витонченого вигляду.

Для успішного вирощування шафрану блідо-жовтого критично важливими є умови агротехніки. Культура надає перевагу добре дренованим, супіщаним або суглинним ґрунтам з нейтральною реакцією pH. Надмірна волога у ґрунті в літній період може спровокувати загнивання цибулин, тому вибір ділянки на підвищенні з відмінним стоком води є обов'язковою умовою успіху.

Основні напрямки використання рослини мають переважно декоративний характер. Її висаджують в альпінаріях, кам'янистих садах, бордюрах та групах на газонах. Як шкідники найбільш небезпечними є гризуни (миші-полівки), що пошкоджують цибулини, а серед хвороб — різні види гнилей, що виникають при порушенні правил поливу та аерації ґрунту.