Повитиця луската

Повитиця луската (Cuscuta squamata) — це паразит родини Березкові (Convolvulaceae), який розвивається на інших рослинах. Цей вид не має власного хлорофілу, тому не здатний до фотосинтезу, повністю висмоктуючи поживні речовини та воду з рослин-господарів за допомогою гаусторій.

Батьківщиною виду є країни американського континенту. В агрономічному контексті це не культура, а злісний карантинний бур'ян, що створює загрозу для багатьох галузей рослинництва. Поширення насіння повитиці часто відбувається разом із посівним матеріалом сільськогосподарських культур, що робить контроль на митних постах критично важливим.

Біологічно рослина має вигляд ниткоподібних жовтуватих стебел, що швидко розростаються. Квітки дрібні, з характерними лускоподібними приквітками. Рослина здатна утворювати величезну кількість насіння, яке легко переноситься вітром, водою або сільськогосподарською технікою, що сприяє швидкому захопленню нових площ.

Розвиток повитиці залежить від кліматичних умов: вона надає перевагу теплій та вологій погоді. Агротехнічні заходи боротьби повинні бути комплексними та включати:

• Обов'язковий фітосанітарний контроль насіння перед посівом.
• Видалення бур'яну вручну або механічно на початкових етапах появи.
• Глибока оранка та дотримання сівозміни з культурами, стійкими до паразита.
• Застосування спеціалізованих гербіцидів у разі виявлення вогнищ зараження.

Господарське значення цього виду є суто негативним. Повитиця луската завдає величезної шкоди, пригнічуючи розвиток культурних рослин, переносячи вірусні хвороби та значно зменшуючи вихід готової продукції. Проти цього виду поки що не розроблено методів біологічного контролю, які були б ефективними у промислових масштабах, тому акцент робиться на запобіганні занесенню насіння на поле.