Поличка мала

Поличка мала (Eragrostis minor) — це однорічна трав'яниста рослина, що належить до родини Тонконогові (Poaceae). У сільськогосподарській практиці цей вид відомий своєю високою екологічною пластичністю, що дозволяє йому виживати в умовах, де інші злакові культури не здатні забезпечити врожайність або покриття ґрунту.

Ареал поширення рослини охоплює майже всю Євразію, де вона зустрічається на піщаних, кам'янистих та бідних ґрунтах. Поличка мала є теплолюбною рослиною, яка найкраще розвивається в умовах посушливого клімату, ефективно використовуючи мінімальну кількість вологи завдяки особливостям своєї кореневої системи.

Ботанічні ознаки включають наявність вузького листя з залозистими краями, що виділяють ароматні речовини при терті. Стебла рослини гнучкі, добре кущаться, створюючи щільні дернини. Суцвіття — це складна волоть із численними дрібними колосками, які мають сріблясте або зеленкувате забарвлення. Рослина розмножується переважно насінням, яке має високу життєздатність у ґрунті.

Вимоги до агротехніки є мінімальними. Культура не потребує інтенсивного внесення добрив або частого поливу. Вона добре відгукується на розпушування верхнього шару ґрунту. Основною вимогою для успішного розвитку є достатній рівень інсоляції, тому поличка мала ідеально підходить для використання на полях з дефіцитом опадів та на бідних ґрунтах, де вирощування зернових є економічно недоцільним.

Господарське використання зосереджено на двох аспектах: як пасовищна культура для екстенсивного тваринництва та як засіб для фіксації піщаних ґрунтів і боротьби з вітровою ерозією. Серед основних фітосанітарних проблем виділяють такі:

• Пошкодження злаковими мухами в період кущіння.
• Ураження збудниками борошнистої роси за умов підвищеної вологості.
• Розвиток іржі на листкових пластинках у другій половині вегетації.