Лаванда стехадська

Лаванда стехадська (лат. Lavandula stoechas L.) — багаторічний напівчагарник родини Глухокропивові (Lamiaceae), що вирізняється своїми унікальними «чубчиками» на суцвіттях. Ця культура помітно відрізняється від інших видів лаванди своєю зовнішньою морфологією та меншою холодостійкістю.

Батьківщиною цієї рослини є Середземноморський басейн. Вона широко поширена в країнах Південної Європи, на північних узбережжях Африки та на островах Макаронезії. Рослина адаптована до сухого клімату та добре переносить літню спеку, але в умовах суворих зим потребує захищеного ґрунту або укриття.

Для успішного вирощування стехадської лаванди необхідно підбирати легкі, піщані або супіщані ґрунти з низьким вмістом органіки. Однією з головних біологічних особливостей є негативна реакція на закислення ґрунту при надмірній вологості, тому організація дренажної системи є обов'язковим елементом технологічної карти.

Агротехнічні заходи зводяться до проведення формуючої обрізки після завершення цвітіння, що запобігає оголенню нижньої частини куща. Розмноження зазвичай здійснюють живцюванням, що дозволяє зберегти сортові ознаки материнської рослини, при цьому важливо забезпечити оптимальний світловий режим для розвитку кореневої системи.

Господарське використання культури включає вирощування для потреб парфумерної промисловості завдяки специфічному аромату олії, а також активне використання в озелененні завдяки привабливому вигляду суцвіть. Рослина також є важливим компонентом для залучення комах-запилювачів у садово-паркових зонах.

• Тип: вічнозелений напівчагарник.
• Вимоги до освітлення: пряме сонячне світло.
• Тип ґрунту: дренований, без застою води.
• Шкідники: павутинний кліщ, щитівка.
• Хвороби: кореневі гнилі при надмірній вологості.