Ізарія цикадова

Ізарія цикадова (Isaria cicadae Miq.) належить до родини Cordycipitaceae та є одним із найбільш перспективних об'єктів у сучасній біотехнології та захисті рослин. Це не є сільськогосподарською культурою в класичному розумінні, проте вона є найважливішим компонентом інтегрованих систем захисту врожаю від комах-шкідників.

Ареал природного поширення охоплює лісові та аграрні екосистеми Східної Азії, де гриб виступає природним регулятором популяцій цикад. Біологічна особливість виду полягає в здатності інфікувати личинок, що зимують у ґрунті, використовуючи їх як субстрат для власного розвитку та подальшого формування спорів, необхідних для поширення виду.

Агротехніка використання ізарії вимагає особливого підходу до умов довкілля. Для ефективного застосування біопрепаратів необхідно забезпечити рівень вологості ґрунту на рівні 60-70% та відсутність різких коливань температури. Оптимальними умовами для розвитку міцелію є прогрітий вологий ґрунт, що збігається з фазами розвитку багатьох небезпечних ґрунтових шкідників.

У господарській діяльності цей гриб використовують за кількома напрямками:

• Створення високоефективних ентомопатогенних біоінсектицидів.
• Розробка біологічних бар'єрів для захисту кореневої системи від комах.
• Видобуток біоактивних речовин для потреб фармакології.
• Підвищення рівня екологізації агровиробництва через відмову від синтетичних отрутохімікатів.

Основними «ворогами» та факторами ризику для ізарії є фунгіциди, що використовуються в інтенсивному землеробстві. Протигрибкова обробка полів призводить до швидкої загибелі колоній ізарії, тому її застосування вимагає суворого дотримання графіку обробок та інтеграції з іншими методами біозахисту, такими як використання ентомофагів чи феромонних пасток.