Селеніцереус шпорцевий

Селеніцереус шпорцевий (Selenicereus calcaratus) — це багаторічна епіфітна рослина, що належить до родини Кактусові (Cactaceae). На відміну від пустельних видів, цей кактус веде напівліановидний спосіб життя, використовуючи дерева або скелі як опору. У сільськогосподарському контексті культура представляє інтерес як перспективний вид для декоративного садівництва та оранжерейного виробництва.

Батьківщиною даного виду є вологі тропічні ліси Центральної Америки, зокрема території Коста-Рики. У природному середовищі рослина зростає в умовах розсіяного світла під пологом тропічного лісу, що зумовлює її потребу в захисті від прямого полуденного сонця та високої атмосферної вологості.

Ботанічно рослина характеризується довгими, звисаючими або лазаючими стеблами з характерними виростами-шпорами, від яких і походить видова назва. Стебла мають виражену сегментацію та невеликі колючки. Квітки великі, нічні, володіють високою естетичною цінністю, проте у цього виду вони мають специфічні морфологічні особливості будови оцвітини.

Для успішної агротехніки селеніцереуса необхідний пухкий, вологомісткий, але добре дренований субстрат на основі листового перегною, торфу та кори. Культура потребує регулярного, але помірного поливу, що виключає застій води в корінні, а також підтримання температури в діапазоні 20–28 °C. У період вегетації рослина потребує підживлення добривами для сукулентів зі зниженим вмістом азоту.

Основний напрямок використання — декоративне озеленення інтер'єрів, зимових садів та оранжерей. Завдяки незвичній формі стебел та ефектному цвітінню, він користується попитом у колекціонерів рідкісних сукулентів. Серед потенційних проблем при культивації варто виділити наступні:

• Ураження павутинним кліщем при низькому рівні вологості повітря.
• Кореневі гнилі, що виникають при перезволоженні субстрату.
• Борошнистий червець, що накопичується в пазухах стебел.