Однозернянка

Однозернянка (Triticum monococcum L.), яку на Кавказі називають зандурі — це представник родини Злакові (Poaceae), одна з найдавніших культурних рослин людства. Вона являє собою диплоїдну пшеницю, що зберегла свій геном майже незмінним з часів неоліту.

Батьківщиною культури вважається Близький Схід. Звідти вона поширилася на Балкани та в гірські райони Кавказу, зокрема в Грузію. На сьогодні ареал вирощування обмежений, проте зростає інтерес до цієї культури як до «стародавнього зерна» (ancient grains), особливо в фермерських господарствах, що орієнтуються на екологічну продукцію.

З ботанічної точки зору однозернянка є плівчастою пшеницею. Її відрізняє крихкий колос та міцні колоскові луски, які захищають зерно. Рослина має тонку солому та порівняно невеликий врожай у порівнянні з сучасною м’якою пшеницею, проте якість її білка значно вища, а вміст глютену краще засвоюється організмом.

Культура демонструє надзвичайну стійкість до несприятливих кліматичних умов: вона здатна виживати на бідних ґрунтах та переносити значні перепади температур. Агротехнічні заходи мають бути спрямовані на контроль забур’яненості посівів, оскільки на початкових етапах розвитку однозернянка росте повільно і потребує захисту від конкуренції з боку бур’янів.

Основним напрямком використання є харчова промисловість, зокрема виготовлення елітної випічки та специфічних круп. До списку головних загроз для посівів відносять:

• Борошниста роса;
• Бура та стеблова іржа;
• Шкідники: злакова попелиця та хлібний жук.