Індія націлилася на 450 млн тонн продовольчого зерна до 2047 року

Індії необхідно підняти виробництво продовольчого зерна до більш ніж 400 млн тонн до 2030 року і майже до 450 млн тонн до 2047 року, коли країна відзначатиме 100-річчя незалежності. Про це заявив генеральний директор Fertiliser Association of India С.К. Чаудхарі на відкритті чотириденної національної програми FAI з інформаційно-комунікаційних технологій для розумного управління добривами в Куфрі поблизу Шимли.

Чаудхарі наголосив, що підвищення ефективності сільського господарства за допомогою ІКТ більше не є питанням вибору, а стало національним пріоритетом. За його словами, інтелектуальне застосування технологій в агросекторі та галузі добрив має стати основою для зростання врожайності, точнішого розподілу ресурсів і стійкого розширення виробництва. У його трактуванні йдеться не просто про цифровізацію обліку, а про переналаштування всієї системи ухвалення рішень навколо даних і точних агрономічних сигналів.

Окремо глава FAI закликав до фундаментального зсуву в самій логіці роботи добривної галузі. Він сформулював завдання так: орієнтуватися потрібно не на абстрактного фермера, а на кореневу зону рослини, доставляючи правильний елемент живлення, у правильній кількості, у правильне місце і в правильний час. Саме такий підхід, на його думку, відкриває можливості для точного живлення рослин, сенсорного внесення і розвитку спеціалізованих форм добрив.

Чаудхарі також заявив, що Індія, спираючись на глибоку аграрну традицію, здатна пропонувати світу власний порядок денний у рамках натурального землеробства, органічного виробництва, conservation agriculture та regenerative agriculture. Водночас він окремо виділив потенціал блокчейну для логістики й управління в галузі добрив, де ця технологія може забезпечити простежуваність і прозорість на всьому шляху — від порту входу до воріт фермерського господарства.

За словами керівника FAI, ІКТ здатні підвищувати ефективність по всьому ланцюгу: від виробничого планування і управління ризиками на заводах до оптимізації постачання, дистанційного зондування, картування ґрунтів на основі GIS, використання супутникових знімків і рекомендацій на базі штучного інтелекту. Він додав, що чотириденна програма якраз охоплює весь спектр таких рішень, включно з блокчейном для логістики, прогнозною аналітикою попиту і пропозиції, сенсорними мережами для моніторингу ґрунтів і культур, точним землеробством та роллю цифрових технологій у реалізації стратегії Blue Ocean. Таким чином FAI фактично пов’язує майбутнє зростання виробництва зерна з технологічною модернізацією управління добривами й аграрними даними.