Волошка сірчано-жовта

Волошка сірчано-жовта (лат. Centaurea sulphurea) належить до родини Айстрові (Asteraceae). З погляду агрономії цей вид є небезпечним бур'яном, що відзначається здатністю до швидкої колонізації відкритого ґрунту та конкуренцією з культурними рослинами за ресурси живлення.

Цей вид поширений переважно в посушливих степових зонах та передгір'ях. Найбільшої шкоди завдає посівам озимих зернових, соняшнику, кукурудзі, а також засмічує поклади та пасовища, знижуючи їхню кормову цінність через розвиток жорстких та колючих генеративних органів.

Біологічні особливості Centaurea sulphurea полягають у стійкості до високих температур та дефіциту вологи. Рослина формує глибоке коріння та велику кількість насіння, яке зберігає схожість у ґрунті протягом кількох років, що ускладнює повне викорінення виду з ділянки.

Шкодочинність бур'яну проявляється у значному зниженні врожайності через конкуренцію за поживні речовини. Крім того, наявність колючих елементів у рослині значно ускладнює процес збирання врожаю та погіршує якість отриманого зерна, яке потребує додаткового очищення від сміттєвих домішок.

Для ефективного контролю рекомендуються наступні заходи:

• Використання ресурсоощадного обробітку ґрунту, спрямованого на виснаження кореневої системи.
• Використання гербіцидів на основі гормональних препаратів або сульфонілсечовин у ранні фази росту.
• Контроль чистоти посівного матеріалу для запобігання поширенню на нові площі.
• Проведення своєчасного міжрядного обробітку в просапних культурах.