Кульбаба лікарська

Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale) належить до родини Айстрові (Asteraceae). Це багаторічна трав'яниста рослина, що має потужний стрижневий корінь. За своєю біогрупою належить до стрижнекореневих багаторічних бур'янів, які важко виводяться через здатність до швидкого відновлення після пошкоджень.

Цей бур'ян трапляється повсюдно на всій території, засмічуючи поля багаторічних трав, пасовища, сади, виноградники та присадибні ділянки. У посівах багаторічних культур кульбаба є серйозним конкурентом, що знижує врожайність та якість продукції через високу конкуренцію за світло, воду та поживні речовини.

Біологічні особливості кульбаби включають наявність прикореневої розетки листків та здатність до інтенсивного розмноження за допомогою численних сім'янок, що розносяться вітром. Рослина дуже витривала, здатна вегетувати від ранньої весни до пізньої осені, накопичуючи в кореневій системі значні запаси енергії для відновлення.

Шкодочинність кульбаби проявляється у пригніченні культурних рослин на початкових етапах розвитку. Вона швидко займає вільний простір на полі, а її розвинена коренева система висушує ґрунт навколо себе. У кормових угіддях велика кількість кульбаби погіршує загальну поживну цінність сіна, оскільки вона витісняє цінні кормові трави.

Контроль поширення кульбаби вимагає поєднання агротехнічних та хімічних заходів.

• Застосування глибокого обробітку ґрунту з підрізанням коренів.
• Регулярне скошування надземної частини до моменту утворення насіння.
• Використання гербіцидів вибіркової дії на основі гормональних препаратів або системних гербіцидів суцільної дії на необроблюваних площах.
• Забезпечення високої агротехніки для швидкого змикання рядків культури.