Буркхольдерія гладіолі

Систематичне положення та природа збудника: Burkholderia gladioli — це грамнегативна аеробна паличкоподібна бактерія, що належить до царства Бактерії, родини Burkholderiaceae, роду Burkholderia. Цей фітопатоген є типовим ґрунтовим мешканцем, який може тривалий час виживати у субстраті, а за наявності сприятливих факторів середовища активно атакує рослини-господарі.

Хвороби та уражені культури: Цей збудник є головною причиною бактеріальної парші та м'якої гнилі цибулин. Найбільшу загрозу він становить для квітково-декоративних культур, зокрема гладіолусів, ірисів та тюльпанів. Окрім декоративних видів, бактерія здатна уражати цибулеві овочі та кукурудзу, спричиняючи некрози, що роблять продукцію непридатною для споживання та подальшого розмноження.

Біологія та цикл розвитку: Бактерія поширюється через заражений ґрунт, інфікований посадковий матеріал та інструменти для обробки. Зараження зазвичай відбувається через механічні пошкодження кореневої системи або підземних органів рослин. Патоген виділяє специфічні ферменти, які розчиняють клітинні стінки, що призводить до швидкого розм'якшення тканин та розвитку вторинних гнильних процесів.

Умови розвитку та шкодочинність: Розповсюдженню збудника сприяє висока вологість ґрунту та повітря, а також температура в діапазоні +22...+28°C. Шкодочинність Burkholderia gladioli є надзвичайно високою, особливо в умовах вологого літа або при порушенні режиму зберігання посадкового матеріалу, де хвороба може поширюватися на здорові цибулини в штабелях.

Заходи захисту та контролю: Система захисних заходів повинна бути комплексною та спрямованою на стримування розмноження інфекції:

• Суворий відбір здорового матеріалу для посадки.
• Дотримання сівозміни з поверненням культури на старе місце не раніше ніж через 4-5 років.
• Дезінфекція інструментів та тари після збирання врожаю.
• Використання біологічних препаратів на основі антагоністичних мікроорганізмів для обробки ґрунту.
• Контроль чисельності ґрунтових шкідників, які пошкоджують цибулини.