Буркхольдерія гладіолі

Систематичне положення та тип збудника: Burkholderia gladioli — це грамнегативна рухлива бактерія, що належить до роду Burkholderia. Цей організм є небезпечним фітопатогеном, який здатний вражати різноманітні сільськогосподарські та декоративні культури, що робить його об'єктом пильної уваги в агрономічній практиці.

Хвороби та уражені культури: Найбільш відомим проявом діяльності бактерії є бактеріальна гниль цибулин гладіолусів. Окрім цього, патоген спричиняє захворювання у цибулі, орхідей, ірисів, а також може уражати тканини зернових та деяких овочевих культур. Хвороба проявляється некротичними плямами, розм'якшенням тканин та виділенням специфічного запаху через розпад рослинних клітин.

Біологія та цикл розвитку: Збудник здатен виживати у ґрунті протягом тривалого часу, перебуваючи у вигляді латентної інфекції на рослинних рештках. Інфекція проникає в рослину через пошкоджені ділянки кореневої системи або надземної частини. Активне розмноження бактерій всередині рослини призводить до швидкої деградації тканин та подальшого поширення інфекції через поливну воду чи садовий інвентар.

Умови розвитку та шкідливість: Бактерія найбільш активна в умовах високої вологості повітря та ґрунту, а також за температури в межах +25…+30°C. Шкідливість Burkholderia gladioli полягає у втраті врожаю при зберіганні, зниженні репродуктивних здібностей посадкового матеріалу та значних фінансових збитках для агропідприємств, що спеціалізуються на вирощуванні цибулинних культур.

Заходи захисту та контролю: Профілактика є основою контролю цього патогену, оскільки лікування вже уражених рослин є неефективним. До основних заходів належать:

• Використання виключно здорового посадкового матеріалу, вільного від симптомів ураження.
• Дотримання просторової ізоляції та сівозміни для розриву життєвого циклу бактерії.
• Дезінфекція інструментів для обрізки та тари для зберігання продукції.
• Створення оптимальних умов зберігання цибулин, що перешкоджають розмноженню патогенів.
• Використання біологічних препаратів-антагоністів для профілактичної обробки ґрунту та рослин.