Буркхольдерія глюме

Систематичне положення та тип збудника: Burkholderia glumae належить до царства Бактерії, типу Proteobacteria, роду Burkholderia. Це грамнегативна паличкоподібна бактерія, яка є серйозним фітопатогеном. Вона вирізняється високою здатністю до швидкого розмноження та виділення токсинів, що робить її одним із найбільш небезпечних ворогів рисових посівів у всьому світі.

Хвороби та культури, що уражуються: Ця бактерія спричиняє розвиток бактеріальної гнилі зерна та метелки рису. Крім рису, патоген може проявляти свою агресивність щодо інших культур, таких як цибуля або баклажани. Хвороба характеризується ураженням квіткових оболонок, що призводить до відмирання зав’язі та зупинки розвитку зерна.

Біологія та цикл розвитку: Основний шлях поширення інфекції — через заражене насіння, що робить контроль на початкових етапах критично важливим. У полі бактерії переносяться краплями води під час дощу чи зрошення, а також за допомогою комах-переносників. Зараження зазвичай відбувається під час цвітіння, коли патоген проникає в ніжні тканини суцвіть, де починає активно виробляти токсин токсофлавін.

Умови розвитку та шкідливість: Активний розвиток хвороби спостерігається за умов високої вологості повітря та стабільно високих температур (понад 30°C). Шкідливість патогену полягає в тому, що він не лише зменшує кількість врожаю, а й суттєво знижує його якість. Наслідком ураження є поява порожніх або деформованих зерен, які не підлягають подальшій переробці та втрачають схожість.

Заходи захисту та контролю: Система заходів боротьби базується на комплексному підході:

• використання тільки якісного, перевіреного посівного матеріалу;
• обмеження надмірного внесення азотних добрив, що провокують розвиток бактеріозу;
• застосування стійких до патогену сортів рису;
• проведення обробок фунгіцидами та антибактеріальними препаратами при виявленні перших ознак хвороби;
• глибока оранка для знищення пожнивних решток, де зберігається інфекція.