Фітофтороз сої

Phytophthora sojae є ґрунтовим патогеном, що належить до царства Stramenopila, типу Oomycota. Цей мікроорганізм не є справжнім грибом, а належить до ооміцетів. Він є вузькоспеціалізованим збудником, який паразитує виключно на сої, викликаючи глибоке ураження кореневої системи та прикореневої частини стебла.

Хвороба, що викликається цим збудником, призводить до випадання сходів, раннього в'янення та відмирання дорослих рослин. Характерною ознакою є поява бурих або чорних уражень, що піднімаються від кореневої шийки вгору по стеблу. Рослини можуть жовтіти, в’янути, а згодом повністю гинути, що призводить до появи «плішин» на полі.

Життєвий цикл Phytophthora sojae тісно пов'язаний з вологістю ґрунту. Патоген перезимовує у вигляді ооспор, які надзвичайно стійкі до несприятливих умов. Навесні або влітку, під час періодів перезволоження, з ооспор вивільняються рухливі зооспори. Вони пересуваються у ґрунтових капілярах до коріння сої, де прикріплюються і проникають у тканини господаря.

Інтенсивному поширенню інфекції сприяє застій вологи, висока вологість повітря та ґрунту, а також ущільнення ґрунту. Оптимальна температура для зараження становить 15–25°C. На важких глинистих ґрунтах, де вода застоюється надовго, ризик спалаху фітофторозу є максимальним навіть при помірних температурах.

Економічні втрати від цього захворювання є значними, адже загибель рослин відбувається на різних етапах. Система контролю включає наступні заходи:

• Впровадження стійких гібридів сої з генами Rps-стійкості.
• Покращення дренажних систем для запобігання перезволоженню полів.
• Використання якісних фунгіцидних протруйників, спрямованих саме проти ооміцетів.
• Дотримання просторової ізоляції та правильних сівозмін, що обмежують накопичення спорової маси в ґрунті.