Псевдомонас фусковагіна

Систематичне положення та тип збудника: Pseudomonas fuscovaginae — це грамнегативна аеробна бактерія, яка належить до царства Bacteria, типу Pseudomonadota та родини Pseudomonadaceae. Вона є небезпечним фітопатогеном, спеціалізованим на ураженні однодольних рослин, зокрема рису, де бактерія спричиняє розвиток системних бактеріозів.

Хвороби та уражувані культури: Головним захворюванням, яке провокує цей збудник, є коричнева гниль піхов листя рису (sheath brown rot). Патоген вражає органи рослини, що знаходяться безпосередньо під колосом. Симптоматика включає появу некротичних плям, які перешкоджають нормальному виходу волоті з піхви, що призводить до стерильності колосся та значного зниження якості врожаю.

Біологія та цикл розвитку: Бактерія здатна тривалий час зберігатися в інфікованому насінні, грунті та на залишках стерні. Вегетативний цикл активується за наявності краплинно-рідинної вологи, яка сприяє поширенню патогена від нижніх ярусів рослин до генеративних органів. Проникнення всередину тканин здійснюється через продихи або мікротравми, після чого починається інтенсивне розмноження бактерій.

Умови розвитку та поширення: Активне поширення Pseudomonas fuscovaginae корелює з прохолодною дощовою погодою, коли середньодобова температура повітря коливається від 15°C до 25°C. Висока вологість повітря та надмірне зволоження грунту є критичними факторами, що прискорюють епіфітотійний процес, дозволяючи бактеріям швидко колонізувати площі посівів рису.

Заходи захисту та контролю: Захист посівів від даного бактеріозу базується на превентивних діях та моніторингу стану посівів:

• Застосування стійких до хвороби сортів рису як основного заходу контролю.
• Термічне або хімічне знезараження насіння перед висівом.
• Ретельне знищення бур'янів та пожнивних залишків, що слугують резерваторами інфекції.
• Уникнення надмірного внесення азоту, що робить тканини рослин більш вразливими.
• Використання фунгіцидів та бактерицидів мідного спектра дії за появи перших ознак хвороби.