Склерофтора макроспора

Склерофтора макроспора (лат. Sclerophthora macrospora) — це небезпечний облігатний фітопатоген, що належить до класу Ооміцети (Oomycetes). Цей збудник є причиною специфічного захворювання злакових культур, яке в агрономічній практиці отримало назву «скажений ріст» або «божевільний ріст» рослин, що призводить до серйозних економічних втрат.

Хвороба проявляється у вигляді аномального розвитку генеративних органів. Замість повноцінного колоса або волоті рослина формує масу деформованих, потовщених листкоподібних структур. Стебла стають потовщеними, спостерігається надмірне кущіння, а загальний розвиток рослини різко загальмовується, що унеможливлює отримання товарного врожаю зерна.

Цикл розвитку паразита тісно пов'язаний з наявністю вологи. Міцелій грибоподібного організму розростається в тканинах господаря, після чого утворюються зооспорангії. Зооспори, що виходять із них, переміщуються у краплинно-рідкій волозі та вражають молоді проростки. В ґрунті патоген виживає протягом тривалого часу завдяки ооспорам — спорам спокою, стійким до посухи та низьких температур.

Розвиток епіфітотій Sclerophthora macrospora провокується високою вологістю ґрунту, зокрема частими затопленнями навесні. Оптимальна температура для проростання зооспорангіїв становить близько 15-18 градусів тепла. Найбільш уразливими є посіви, розміщені на знижених ділянках рельєфу, де вода застоюється після танення снігу або сильних опадів.

Система захисних заходів проти даного фітопатогену базується на попередженні накопичення інфекції. До основних стратегій контролю відносяться:

• Покращення дренажу ґрунту на перезволожених полях
• Дотримання сівозміни з униканням насичення злаковими
• Видалення зі схилів та полів бур'янистих злаків
• Використання якісного протруєного насіння