Стрептоміцес тургідіскабієс

Streptomyces turgidiscabies є небезпечною ґрунтовою бактерією, що належить до родини Streptomycetaceae та є одним із ключових збудників парші на картоплі. Цей фітопатоген характеризується здатністю синтезувати фітотоксини, які пригнічують ріст тканин рослини та призводять до утворення характерних виразок. Він широко розповсюджений у всіх регіонах, де вирощують пасльонові культури.

Основним об'єктом ураження є картопля, проте хвороба може вражати також цукровий буряк, редьку та інші коренеплоди. Симптоми на клубнях картоплі проявляються у вигляді струпів, глибоких виразок або сітчастих уражень, які суттєво погіршують якість продукції. Пошкоджені бульби втрачають товарний вигляд, швидше в'януть під час зберігання та стають уразливими до вторинної гнилі.

Розвиток мікроорганізму залежить від фізико-хімічних властивостей ґрунту. Streptomyces turgidiscabies найкраще почувається на легких, піщаних ґрунтах з реакцією середовища, близькою до нейтральної або слаболужної. Важливим фактором є наявність вологи: найбільша шкодочинність спостерігається під час посушливих періодів у фазі формування бульб, коли рослини стають більш вразливими до проникнення бактерій через чечевички.

Цикл розвитку патогена базується на його сапрофітній активності в ґрунті, де він може виживати протягом тривалого часу на органічних залишках. З настанням сприятливих умов бактерії інфікують молоді тканини рослин. Поширення інфекції здійснюється разом із насіннєвим матеріалом, частинками ґрунту, що залишаються на знаряддях праці, та через органічні добрива.

Для боротьби з цим патогеном необхідно застосовувати низку агротехнічних заходів:

• використання здорового безвірусного посадкового матеріалу;
• дотримання правильної сівозміни (уникання висадки картоплі після культур, які також схильні до парші);
• регулювання рН ґрунту шляхом внесення фізіологічно кислих мінеральних добрив;
• забезпечення стабільного зволоження ґрунту в період утворення та наливу бульб.