Акаропселліна

Систематичне положення. Акаропселліна (Acaropsellina) належить до ряду Тромбідіформні кліщі (Trombidiformes), родини Хейлетиди (Cheyletidae). Це мікроскопічні організми, які займають важливе місце в екосистемі ґрунту та надземних частин рослин, часто виступаючи як факультативні паразити.

Культури та шкодочинність. Шкідник здатен вражати зернові, технічні та овочеві культури. Його присутність суттєво знижує енергію росту рослин, викликаючи пригнічення вегетативних органів. За умов високої чисельності популяції втрати врожайності можуть бути значними через системне ослаблення культури.

Біологія та цикл розвитку. Життєвий цикл Акаропселліни включає кілька стадій розвитку: яйце, личинка, німфи різних віків та доросла особина (імаго). Швидкість розмноження залежить від температурного режиму та вологості. Оптимальними для них є умови закритого ґрунту або вологі літні періоди у відкритому ґрунті.

Характер ушкоджень. У місцях живлення кліщів виникають деформації листкової пластинки, зміна забарвлення на жовтуватий або бурий колір, а згодом – некрози. Пошкоджені тканини втрачають здатність до нормального обміну речовин, що призводить до відмирання окремих листків та загального зниження продуктивності сільськогосподарських угідь.

• Вчасне виявлення популяції під час регулярного моніторингу посівів.
• Видалення бур'янів, що можуть бути резерватами для шкідника.
• Застосування препаратів акарицидної дії з дотриманням регламентів.
• Забезпечення оптимального режиму поливу для запобігання стресу рослин.
• Залучення корисних ентомофагів для біологічного контролю чисельності.

Заходи захисту. Захист від Акаропселліни базується на інтегрованій системі боротьби. Важливим є контроль за станом посівів у початкові фази вегетації. Хімічна обробка проводиться лише у випадках, коли кількість шкідника перевищує поріг, здатний спричинити економічні збитки, з обов'язковим чергуванням препаратів для запобігання резистентності.