Міль злакова сіра

Систематичне положення. Злакова сіра міль (Acompsia cinerella) належить до ряду Лускокрилі (Lepidoptera), родини Виїмчастокрилі молі (Gelechiidae). Цей вид комах займає важливе місце в екосистемі як спеціалізований фітофаг, що адаптувався до живлення переважно на трав'янистих рослинах.

Які культури пошкоджує. Основними об'єктами живлення личинок є представники родини Злакові. В умовах сільськогосподарського виробництва шкоди зазнають посіви озимої та ярої пшениці, ячменю, жита та вівса. Окрім культурних посівів, шкідник активно розмножується на дикорослих злаках, що розташовані поблизу полів.

Біологія та цикл розвитку. Життєвий цикл включає фази яйця, личинки (гусениці), лялечки та імаго. Зимують зазвичай гусениці старших віків у верхньому шарі ґрунту або в прикореневій зоні кормових рослин. Навесні вони відновлюють живлення, після чого відбувається заляльковування. Виліт метеликів часто розтягнутий у часі, що ускладнює прогнозування чисельності.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Гусениці молі завдають шкоди вегетативним органам рослин. Вони виїдають паренхіму листя, прогризають ходи всередині стебел, що призводить до затримки росту, в'янення центрального листка та засихання всієї рослини. Економічна шкодочинність проявляється у зрідженні посівів, що критично впливає на кінцевий показник врожайності.

Заходи захисту. Система захисту передбачає використання таких методів:

• Дотримання сівозміни з униканням насичення монокультурою.
• Якісна оранка ґрунту для знищення зимуючих гусениць.
• Контроль бур'янів, що є додатковою кормовою базою.
• Використання інсектицидів під час масової появи личинок за перевищення порогу шкідливості.