Акупальпус

Акупальпус (лат. Acupalpus) належить до родини турунів (Carabidae), які входять до ряду твердокрилих (Coleoptera). Хоча представники цієї родини відомі переважно як хижаки, окремі види роду Acupalpus виявляють фітофагію, завдаючи шкоди сільськогосподарським культурам, зокрема під час проростання насіння та на початкових етапах розвитку рослин.

Цей шкідник найбільш небезпечний для посівів колосових зернових, таких як пшениця, ячмінь та жито. Окрім злакових, акупальпус може пошкоджувати овочеві культури. Особливо відчутної шкоди він завдає в період посіву, коли жуки виїдають зародки насіння, що безпосередньо впливає на густоту стояння майбутнього врожаю.

Цикл розвитку акупальпуса тісно пов'язаний з температурним режимом ґрунту. Комахи перезимовують у стадії імаго в ґрунті або під залишками рослинності. Навесні, з підвищенням температури, вони виходять на поверхню і починають активне харчування, розмножуючись і поширюючись на поля з достатньою кількістю вологи та кормової бази.

Характер шкодочинності проявляється у пошкодженні цілісності насіннєвого матеріалу. Жуки здатні проникати до зернівок у ґрунті, виїдаючи їхню внутрішню частину. Це призводить до повної загибелі паростка або затримки росту, внаслідок чого на полях утворюються «прогалини», що значно знижує врожайність та потребує додаткових витрат на ремонт посівів.

Система захисту від акупальпуса базується на агротехнічних методах, спрямованих на порушення умов життєдіяльності комах. Важливими є глибока оранка, якісна передпосівна обробка та дотримання оптимальних строків сівби. У разі високої чисельності шкідника на полях ефективним є протруювання насіння інсектицидними препаратами, які забезпечують тривалий захисний період для паростків.