Щурячий кліщ

Щурячий кліщ (Allodermanyssus sanguineus) — це паразит, що належить до ряду Parasitiformes, родини Macronyssidae. Хоча цей вид не є безпосереднім фітофагом, він становить значну загрозу для агропромислових об'єктів, складів для зберігання продукції та тваринницьких ферм, де він тісно взаємодіє з синантропними гризунами.

Біологія кліща базується на циклі розвитку в гніздах господарів. Самки відкладають яйця в тріщинах підлоги або стін, де розвиваються личинки та німфи. Дорослі особини мають специфічну поведінку: вони виходять на пошуки їжі лише вночі або за наявності потенційного господаря, а решту часу ховаються в сухих, темних місцях складських приміщень.

Основна шкодочинність полягає в епідеміологічній небезпеці. Allodermanyssus є переносником збудника везикулезного рикетсіозу. Наявність великої кількості цих кліщів на агрооб'єктах унеможливлює роботу персоналу, оскільки численні укуси спричиняють сильний свербіж, набряки та алергічні реакції, що вимагає негайного припинення будь-якої діяльності до проведення санітарної обробки.

Характер впливу на сільське господарство проявляється у непрямих збитках. Окрім прямої шкоди здоров'ю людей, клещі можуть паразитувати на свійських тваринах, викликаючи в них стрес, що призводить до зниження добових приростів та надоїв. Через неспокійний стан тварин погіршується загальна санітарна ситуація на фермах, що підвищує ризики поширення інших хвороб.

• Проведення повної дератизації для усунення носіїв;
• Очищення складських приміщень від сміття та залишків корму;
• Обробка щілин акарицидними засобами тривалої дії;
• Регулярний моніторинг чисельності популяції паразитів.