Злакова вогнівка

Систематичне положення злакової вогнівки (Ancylolomia chrysographella) визначається приналежністю до ряду Лускокрилі (Lepidoptera), родини Вогнівки-трав’янки (Crambidae). Цей вид є небезпечним шкідником, що адаптувався до живлення на багатьох злакових культурах, особливо в умовах інтенсивного вирощування рису.

Серед культур, які пошкоджує даний вид, провідне місце посідають рис, просо, сорго та кукурудза. Шкідник віддає перевагу вологим місцям існування, тому найбільша концентрація комах спостерігається саме на рисових плантаціях та прилеглих до них територіях із високою щільністю диких злаків.

Біологія та цикл розвитку комах характеризується наявністю кількох поколінь за сезон у теплих кліматичних умовах. Гусениці є найбільш активною стадією розвитку. Вони ведуть прихований спосіб життя, часто споруджуючи захисні трубки з павутини, в яких переховуються в денний час або в періоди, коли не харчуються тканинами рослин.

Характер пошкоджень та шкодочинність виражаються у скелетуванні листкових пластинок, а згодом — у повному перегризанні стебел молодих рослин. Наслідком такої активності є «білоколосся», передчасне всихання рослин та повна втрата продуктивних пагонів, що призводить до значного недобору врожаю при несвоєчасній обробці посівів.

Заходи захисту мають бути комплексними та охоплювати як профілактичні дії, так і хімічний контроль. Агротехнічні методи включають якісну підготовку ґрунту та знищення бур'янів-резерваторів. У разі масового розмноження застосовують інсектициди, що мають високу ефективність проти гусениць молодших віків, які ще не встигли побудувати захисні павутинні гнізда.

• Дотримання сівозміни та знищення післяжнивних решток.
• Затоплення рисових чеків згідно з технологічними картами.
• Моніторинг чисельності імаго за допомогою феромонних пасток.
• Використання хімічних препаратів на основі фосфорорганічних сполук або піретроїдів.