Андрена

Андрена (лат. Andrena) належить до родини Андренід (Andrenidae) ряду Перетинчастокрилі. Ці поодинокі бджоли є досить розповсюдженими у помірних широтах. Хоча вони відіграють позитивну роль у запиленні багатьох сільськогосподарських культур, їх діяльність іноді сприймається як шкідлива через специфічні умови гніздування у ґрунті.

Життєвий цикл андрени повністю пов'язаний із ґрунтовими умовами. Навесні самки будують глибокі підземні нори, де облаштовують виводкові камери. У ці комірки вони заготовляють корм — пилок, змішаний з нектаром, куди згодом відкладають яйця. Личинки, що вилуплюються, розвиваються протягом всього сезону, зимуючи всередині ґрунту у стані спокою.

Характер шкодочинності полягає у механічному пошкодженні поверхні ґрунту. Велика концентрація гнізд на газонах, стадіонах або в декоративних насадженнях призводить до формування численних земляних горбків. Це порушує однорідність дернини та ускладнює догляд за зеленими зонами, що змушує агрономів вживати заходів щодо обмеження чисельності популяції.

Варто зазначити, що для більшості сільськогосподарських рослин андрени є корисними ентомофагами. Вони сприяють запиленню плодових дерев та ягідників. Економічна шкода від них мінімальна і пов'язана виключно з порушенням ландшафтного дизайну або спортивних покриттів, а не з поїданням тканин рослин чи висмоктуванням соку.

Заходи боротьби мають спрямовуватися на створення несприятливих умов для гніздування:

• Підтримання високого рівня вологості ґрунту під час весняного періоду розмноження.
• Використання механічного ущільнення ґрунту після ранньої весни.
• Регулярне внесення мульчі, яка закриває доступ до відкритих ділянок землі.
• Застосування агротехнічних методів, що спрямовані на посилення росту трав'яного покриву, який затінює поверхню землі.