Люцерновий насіннєїд

Систематичне положення. Люцерновий насіннєїд (Apion soleatum) є представником ряду твердокрилих (Coleoptera) та належить до родини апіонід (Apionidae). Це комаха-фітофаг, яка спеціалізується на живленні генеративними органами бобових рослин.

Культури, що пошкоджуються. Цей вид є спеціалізованим шкідником люцерни. Найбільшої шкоди він завдає на полях, які вирощуються спеціально для отримання насіння, оскільки личинки розвиваються виключно всередині плодів (бобів) цієї культури.

Біологія та цикл розвитку. Зимують імаго у верхньому шарі ґрунту або під рослинними рештками. Навесні, з початком бутонізації люцерни, жуки починають активне харчування. Самиця прогризає отвір у зав'язі та відкладає туди яйце. Личинка після відродження харчується вмістом бобу, завершуючи свій розвиток та заляльковуючись всередині нього.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Дорослі жуки пошкоджують листя та бутони, залишаючи після себе характерні дрібні отвори. Найбільш небезпечною є личинка, яка знищує насінини всередині бобу. Це призводить до значного недобору врожаю насіння, зниження його маси та схожості, що є критичним для насінницьких господарств.

Заходи захисту. Система заходів включає правильне просторове розміщення посівів та дотримання сівозмін. Важливим агротехнічним прийомом є скошування травостою на зелений корм у ранні фази розвитку до вильоту нового покоління жуків. У разі перевищення економічного порогу шкодочинності застосовується хімічний захист інсектицидами, які зареєстровані для використання на бобових травах.