Аргіротенія сіро-бура

Аргіротенія сіро-бура (лат. Argyrotaenia mariana) належить до ряду Лускокрилі, родини Листокрутки (Tortricidae). Це небезпечний шкідник, здатний суттєво знизити врожайність плодових насаджень. Комаха поширена в багатьох регіонах і потребує постійного контролю з боку агрономів.

Цей шкідник уражує широкий спектр сільськогосподарських культур. Основними об'єктами живлення є плодові дерева родини Розові: яблуня, груша, слива, вишня, а також інколи лісові породи. Гусениці є поліфагами, що дозволяє їм швидко адаптуватися до різних умов існування в саду.

Біологія виду передбачає повний цикл перетворення. Зимують зазвичай гусениці молодшого віку в укриттях під корою. Навесні вони відновлюють живлення, розвиваються, заляльковуються, після чого вилітають імаго. Бабочки відкладають яйця на верхню сторону листя, з яких згодом відроджуються личинки наступної генерації.

Шкідливість полягає у поїданні листя та пошкодженні зав'язі й плодів. Гусениці вигризають у м'якоті яблук чи груш неглибокі, але великі площі, що призводить до втрати товарного вигляду продукції. Пошкоджені плоди часто стають воротами для грибкових хвороб, що ще більше погіршує фітосанітарний стан саду.

• Використання феромонних моніторингових пасток.
• Механічна очистка кори дерев від зимуючих стадій.
• Застосування біологічних інсектицидів на основі бактерій.
• Своєчасне обприскування системними препаратами при перевищенні ЕПШ.
• Створення умов для розмноження природних ворогів — трихограми.

Для ефективного захисту необхідно поєднувати агротехнічні та хімічні заходи. Регулярний огляд крон дерев дозволяє вчасно виявити скручене листя, в якому ховаються гусениці. Застосування хімічних засобів повинно бути приурочене до піків активності шкідника, що забезпечує максимальну ефективність та знижує пестицидне навантаження на довкілля.