Арропалітес карликовий

Систематичне положення. Арропалітес карликовий (Arrhopalites pygmaeus) належить до ряду ногохвісток (Collembola), родини Arrhopalitidae. Це дрібні безкрилі членистоногі, які населяють верхній шар ґрунту та підстилку. Завдяки наявності спеціального стрибального апарату — фурки, вони здатні швидко пересуватися, що ускладнює моніторинг їхньої чисельності.

Які культури пошкоджує. Основна зона ураження — це розсадники, теплиці та грибні ферми. Шкідник особливо небезпечний для молодих рослин, що вирощуються у горщиках або касетах. Окрім овочевих культур, Arrhopalites pygmaeus активно заселяє грибні субстрати, пошкоджуючи грибницю, що призводить до значного зниження врожаю.

Біологія та цикл розвитку. Розмноження відбувається досить швидко у вологому середовищі. Арропалітес віддає перевагу місцям з температурою 18-22°C та високою вологістю повітря. Відсутність стадії метаморфозу дозволяє їм постійно перебувати в активному стані, споживаючи доступну органіку та ніжні частини рослин.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Виявити шкідника можна за скупченням дрібних білих або сіруватих «стрибунців» на поверхні ґрунту після поливу. Пошкодження проявляються у вигляді підгризання кореневої системи та сім'ядолей. Рослини стають кволими, їхнє листя може жовтіти, а сама розсада часто виглядає пригніченою і втрачає товарний вигляд.

Заходи захисту. Боротьба з арропалітесом вимагає комплексного підходу.

• Забезпечення належного дренажу в контейнерах.
• Підсушування верхнього шару ґрунту між поливами.
• Дезінфекція інвентарю та приміщень теплиць.
• Використання біопрепаратів на основі ентомопатогенних грибів або специфічних інсектицидних засобів за потреби.