Розанна щитівка

Розанна щитівка (лат. Aulacaspis rosae) є представником родини Diaspididae ряду напівтвердокрилих. Цей специфічний шкідник характеризується наявністю захисного щитка, під яким ховається тіло комахи. Самки мають майже білий округлий щиток, що робить їх дуже помітними на темній корі рослин, тоді як самці вирізняються видовженою формою свого захисного покриття.

Основним об’єктом живлення для даного виду є чагарники родини розоцвітих. Найчастіше колонії шкідника виявляються на культурних та диких трояндах, ожині, малині, а також на деяких плодових деревах. Розанна щитівка віддає перевагу нижнім частинам пагонів та ділянкам біля основи кущів, де вона залишається непомітною до моменту сильного поширення.

Біологія виду передбачає зимівлю запліднених самок на корі рослин-господарів. З приходом весняного тепла відбувається відкладання яєць. Личинки першого віку (бродяжки) дуже активні та здатні розповсюджуватися як по одній рослині, так і переходити на сусідні гілки. Після фіксації на новому місці личинка починає виділяти віск, перетворюючись на стаціонарну особину, що постійно живиться соками господаря.

Шкодочинність щитівки полягає у виснаженні рослин та порушенні фізіологічних процесів живлення. В місцях живлення комах з’являються плями, кора стає шорсткою, розтріскується та відмирає. Пошкоджені пагони втрачають тургор, стають ламкими, а при сильному зараженні спостерігається передчасна загибель цілих гілок та зниження загальної продуктивності куща.

Для ефективної боротьби зі шкідником необхідно застосовувати наступні заходи:

• Видалення та спалювання старих або уражених пагонів під час обрізки.
• Забезпечення гарного провітрювання всередині куща через правильне формування крони.
• Проведення обробок контактно-кишковими інсектицидами в період масового виходу бродяжок.
• Застосування препаратів на основі олив та масел для задухи шкідників під час зимового спокою.