Батоцера

Батоцера (Batocera) належить до родини вусачів або дроворубів (Cerambycidae), що належать до ряду твердокрилих. Ці жуки є великими комахами, поширеними переважно в тропічних і субтропічних регіонах. Для багатьох країн світу рід Batocera є небезпечним карантинним об'єктом, оскільки його представники здатні завдавати значної шкоди промисловим лісам та плодовим садам.

Коло рослин-господарів у цих шкідників дуже широке. Найбільше потерпають листяні породи дерев, зокрема яблуні, груші, інжир, волоський горіх, верби та тополі. Комахи здатні заселяти не лише старі та ослаблені дерева, але й цілком здорові екземпляри, що робить їх боротьбу з ними складним завданням для агрономів та садівників.

Життєвий цикл батоцери триває тривалий час, зазвичай від одного до трьох років залежно від кліматичних умов та виду. Самиці відкладають яйця в невеликі надрізи кори біля основи стовбура. Личинки, що вилуплюються, спочатку харчуються під корою, поступово заглиблюючись у товщу деревини, де прокладають довгі ходи. Останні забиваються екскрементами та тирсою, що перешкоджає нормальному руху соків у дереві.

Шкодочинність полягає у фізичному руйнуванні деревини. Дерева, уражені личинками, починають передчасно жовтіти, втрачати листя, а згодом всихають. Крім того, порушення цілісності стовбура призводить до зниження морозостійкості та механічної міцності рослин. У місцях виходу дорослих жуків на поверхню кори помітні великі отвори діаметром до 10-15 міліметрів.

Система захисних заходів будується на запобіганні занесенню шкідника на нові території. Ефективними методами є:

• Ретельний контроль посадкового матеріалу при ввезенні.
• Вирізка та повне спалювання уражених дерев для запобігання поширенню імаго.
• Обробка дерев інсектицидами системної дії під час вильоту жуків.
• Використання механічних бар'єрів на стовбурах для молодих дерев.
• Забезпечення оптимальних умов росту для підвищення імунітету рослин.