Злаковий клоп-бліссус

Злаковий клоп-бліссус (лат. Blissus doriae) є представником ряду напівтвердокрилих (Hemiptera) із родини земляних клопів (Blissidae). Цей шкідник спеціалізується на живленні соками рослин, що належать до родини злакових, і може завдавати відчутної шкоди агроценозам.

Серед культур, що найбільше страждають від цього виду, — озима та яра пшениця, ячмінь, жито та овес. Окрім сільськогосподарських угідь, клоп активно заселяє дикі злаки, які служать резервацією для розмноження популяції протягом вегетаційного періоду.

Біологія виду передбачає повний цикл розвитку, що включає зимівлю імаго у верхньому шарі ґрунту або під рослинними залишками. Навесні клопи активізуються та перелітають на посіви зернових, де самиці відкладають яйця на прикореневу частину рослин, після чого личинки починають активне харчування.

Шкодочинність клопа проявляється у висмоктуванні поживних речовин із листків, стебел та колосся. Пошкоджені рослини відстають у рості, набувають жовтого забарвлення, а уражені колоски часто стають пустотілими. У критичні фази розвитку зернових масове нашестя бліссуса здатне призвести до суттєвого зменшення якісних показників урожаю.

Система захисних заходів базується на комплексному підході. Основу складає якісна підготовка ґрунту, дотримання сівозмін та своєчасна боротьба з бур'янами, що є кормовою базою шкідника. У випадках перевищення економічного порогу шкодочинності застосовують інсектициди, які дозволені для використання на зернових культурах.