Перламутрівка

Систематичне положення. Метелики роду Boloria належать до ряду Лускокрилі (Lepidoptera), родини Сонцевики або Німфаліди (Nymphalidae). Ці комахи широко розповсюджені в Північній півкулі та часто зустрічаються на відкритих ландшафтах, де вони можуть контактувати з господарськими угіддями людини.

Які культури пошкоджує. Основними кормовими рослинами для личинок є представники родини Фіалкові, проте гусениці також можуть шкодити ягідникам, зокрема малині, та різним видам декоративних квіткових рослин. Особливо небезпечними вони стають у розплідниках та на присадибних ділянках, де порушений баланс природних екосистем.

Біологія та цикл розвитку. Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць на листя кормових рослин. Гусениці, що вилуплюються, проходять кілька вікових стадій розвитку, харчуючись тканинами рослин. У більшості видів зимуючою стадією є гусениця молодшого віку, яка перебуває у стані діапаузи у ґрунті або рослинних рештках до настання весняного тепла.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Личинки перламутрівок ведуть прихований або відкритий спосіб життя, об’їдаючи листові пластинки. Пошкодження характеризується масовим вигризанням отворів або повним об’їданням листя до жилок. Це призводить до ослаблення імунітету рослин, зменшення обсягів врожаю ягід та втрати естетичної цінності декоративних насаджень.

Заходи захисту. Система інтегрованого захисту від цього шкідника передбачає:

• Знищення бур’янів-резерваторів, зокрема дикорослих фіалок у міжряддях.
• Використання біологічних інсектицидів, які є безпечними для корисних комах.
• Проведення хімічних обробок препаратами групи піретроїдів або фосфорорганічних сполук лише у випадках високої чисельності.
• Залучення ентомофагів, що знищують яйця та гусениць перламутрівок у природних умовах.