Зелена кваква

Зелена кваква (Butorides striatus) належить до ряду пеліканоподібних та родини чаплевих. У контексті агрономії та аквакультури цей вид розглядається як шкідливий об'єкт, що завдає значних економічних збитків рибним господарствам та меліоративним системам.

Об'єктом живлення для цього виду є передусім молодь риб, що вирощується у штучних умовах. Найбільшої шкоди зазнають фермерські господарства, які займаються розведенням коропових та інших цінних видів риб у неглибоких ставках, що є легкою здобиччю для хижака.

Біологічний цикл розвитку квакви передбачає осілий або кочовий спосіб життя залежно від кліматичної зони. Розмноження відбувається поблизу водойм, де птиці створюють гніздові колонії. Інтенсивне споживання риби спостерігається протягом усього сезону активності, особливо під час вигодовування потомства.

Характер пошкоджень — це винищення малька, що призводить до прямого зниження виходу товарної продукції. Крім того, наявність хижака на водоймі викликає стрес у риб, що знижує темпи їх росту та робить їх більш вразливими до хвороб, які переносяться птахами через стічні води та залишки їжі.

Для мінімізації негативного впливу застосовують такі заходи захисту:

• Монтаж протипташиних сіток над невеликими виростними ставками.
• Застосування світлових та звукових відлякувачів, що імітують присутність хижаків.
• Підтримання чистоти прибережної лінії шляхом видалення очерету.
• Використання біоакустичних засобів для відлякування птиці з периметра господарства.