Злакова коренева попелиця

Злакова коренева попелиця (лат. Byrsocrypta graminis) — це дрібна комаха із ряду напівтвердокрилих (Hemiptera), що належить до родини справжніх попелиць (Aphididae). Цей вид спеціалізується на живленні соками кореневої системи рослин, що ускладнює його своєчасне виявлення під час проведення моніторингу посівів.

Коло шкідливих об'єктів охоплює переважно злакові культури. Найбільшої шкоди попелиця завдає пшениці, ячменю та іншим зерновим посівам. У зоні ризику знаходяться поля, де порушена сівозміна, а також ділянки з високим ступенем забур'яненості, де попелиця зберігається на дикорослих злаках.

Життєвий цикл комахи включає стадію яйця, що зимує в ґрунті, та активні покоління личинок і дорослих особин. Розмноження відбувається партеногенетично, що дозволяє шкіднику в короткі терміни створювати великі колонії на кореневих шийках та коренях рослин-господарів.

Внаслідок висмоктування соків рослини втрачають значну частину поживних речовин. Зовні це проявляється у вигляді хлорозу, відставання у рості та скручування листя. При сильному ураженні кореневої системи рослини можуть вилягати або повністю гинути, що призводить до значних втрат біологічного врожаю.

Система захисних заходів передбачає:

• Ретельне знищення бур'янів, на яких попелиця розмножується в літній період.
• Якісний обробіток ґрунту (глибока оранка), що порушує умови існування шкідника.
• Використання інсектицидів для протруювання насіннєвого матеріалу.
• Застосування агротехнічних методів для стимуляції активного розвитку кореневої системи.
• Впровадження правильної сівозміни для розриву циклу живлення комахи.