Малинний жук

Малинний жук (Byturus rubi) належить до ряду твердокрилих, родини малинних жуків. Цей вид є серйозною загрозою для ягідництва, оскільки його діяльність призводить до зниження врожайності та якості плодів малини та ожини.

Шкідник спеціалізується переважно на малині, проте може завдавати шкоди ожині, суниці садовій, а також квіткам плодових дерев у саду. Навесні дорослі особини обгризають листя, виїдають бутони, що порушує нормальний процес цвітіння та формування зав'язі.

Розвиток шкідника має одну генерацію на рік. Зимують імаго та личинки у верхньому шарі ґрунту поблизу кущів. З настанням тепла жуки виходять на поверхню, активно харчуються, а після цвітіння відкладають яйця всередину квіток або на молоді зав'язі.

Найбільшу шкоду завдають личинки, які після вилуплення вгризаються в ягоду. Вони харчуються м'якоттю плоду, виділяючи екскременти, що призводить до загнивання та передчасного опадання ягід. Пошкоджені плоди стають «червивими» та втрачають свої смакові властивості.

• Обов'язкове розпушування ґрунту в зоні кореневої системи для знищення лялечок.
• Використання інсектицидів у період появи бутонів до початку цвітіння.
• Видалення пошкоджених та деформованих плодів під час збору врожаю.
• Дотримання просторової ізоляції між різними видами ягідних культур.

Для мінімізації чисельності жука важливо проводити моніторинг за допомогою феромонних або кольорових пасток. Комплексна стратегія, що включає профілактичні заходи та точкові обробки, дозволяє зберегти високий відсоток здорового врожаю.